Наскільки великий ринок
За 2025 рік фінансову звітність подали 393 компанії, що займаються забором і розподілом води та збиранням і очищенням стічних вод: 364 — у першому виді діяльності, 29 — у другому. Разом у них 6 278 працівників, а виручка від продажу — 2,13 млрд леїв. Сегмент стічних вод невеликий: 182 працівники, і лише одна з 29 компаній має десять і більше працівників.
Середня зарплата брутто у сфері забору та розподілу води в четвертому кварталі 2025 року становила 13 781 лей, що нижче за середній показник в економіці — 16 355 леїв. У сфері збирання та очищення стічних вод вона становила 18 666 леїв.
Кому належать мережі та як приватна компанія отримує до них доступ
Публічну послугу водопостачання та водовідведення створюють і організовують органи місцевої влади. Водогони, каналізаційні мережі й очисні споруди є публічною власністю населеного пункту або держави: їх не можна продати чи передати в заставу, і їх не можна внести до капіталу компанії — навіть такої, яку заснувала примарія.
Місцева рада обирає між прямим управлінням через власне підприємство і делегованим управлінням за договором з оператором. Закон допускає операторів із приватним або змішаним капіталом, і новостворена компанія бере участь у процедурі на тих самих умовах, що й компанія, яка вже працює. Договір укладають за результатами публічного конкурсу або прямих переговорів відповідно до рамкової процедури, затвердженої урядом, а пропозиції оцінюють за професійними та фінансовими гарантіями оператора і його показниками ефективності. Доручити послугу напряму, без процедури відбору, можна лише операторам, капітал яких повністю публічний.
Зацікавлена компанія може зробити перший крок сама: закон зобов’язує орган місцевої влади затвердити техніко-економічне обґрунтування протягом шести місяців після того, як він отримав пропозицію від зацікавленого інвестора. Договір діє стільки, скільки потрібно, щоб окупити інвестиції, але не більше ніж 49 років. Майно, створене за інвестиційною програмою договору, належить до публічної власності й передається населеному пункту до кінця кожного року експлуатації, а оператор повертає свої інвестиції через амортизацію або концесійну плату.
Ліцензія Національного агентства з регулювання в енергетиці (ANRE) доповнює договір, а не замінює його, і потрібна лише операторам, у зоні обслуговування яких проживає понад 10 000 жителів. Власники ліцензії щокварталу сплачують ANRE регуляторні внески в розмірі до 0,3% доходу від цієї послуги. Оператор — з ліцензією чи без неї — за визначенням закону є юридичною особою.
Інвестиції в операторів водопостачання потребують попереднього схвалення
Експлуатація інфраструктури водопостачання та водовідведення — сфера, важлива для державної безпеки. Кожен, хто набуває контролю чи істотної участі в операторі або укладає договір концесії чи державно-приватного партнерства в цій сфері, повинен ще до інвестування отримати схвалення Ради з розгляду інвестицій, важливих для державної безпеки. Правило поширюється на кожного інвестора, молдовського чи іноземного, а поріг у 1 млн €, що діє в інших сферах, тут не застосовується. Рада ухвалює рішення протягом 45 днів після отримання повної заяви, а якщо Ви не впевнені, чи підпадає Ваша інвестиція під дію закону, можна звернутися до неї із запитом: відповідь надходить протягом 10 робочих днів.
Водопостачання: ліцензія, дозвіл на водокористування та санітарний дозвіл
Для ліцензії ANRE компанія подає фінансову звітність або, якщо вона нова, банківську виписку, перелік публічного майна, яке вона експлуатує, підтвердження кваліфікації персоналу, технічний висновок щодо обліку води, документи про якість питної води та договір делегованого управління із зазначенням зони обслуговування. ANRE ухвалює рішення протягом п’яти робочих днів, а ліцензія діє п’ять років на всій території країни. Тарифи ліцензованих операторів розраховує сам оператор за методикою ANRE, а ANRE затверджує їх протягом 60 днів. Нижче порогу в 10 000 жителів оператор щороку встановлює тарифи сам, а затверджує їх місцева рада.
Ліцензія не охоплює саму воду. Для будь-якого забору з річок, озер чи підземних джерел понад побутові потреби потрібен екологічний дозвіл на спеціальне водокористування від Агентства довкілля. Заявник розміщує оголошення в примарії, і кожен, хто має заперечення, може надіслати їх протягом 15 днів. Дозвіл видають протягом 25 робочих днів на шість років або на 12 років, якщо заявник інвестує в споруди для очищення та постачання питної води.
Для забору, очищення та розподілу питної води потрібен також санітарний дозвіл на функціонування, а виробник контролює якість води за програмою, затвердженою Національним агентством громадського здоров’я (ANSP). Вимоги до якості однакові незалежно від того, як вода надходить до споживача: через мережу, безпосередньо з джерела чи з резервуара. Підвезення води цистернами також належить до 36.00. До 1 січня 2029 року виробники та оператори мають розробити плани безпеки питної води.
Артезіанські свердловини
У населених пунктах, де публічна система повністю задовольняє потребу споживачів у воді, буріння нових свердловин і використання наявних заборонені, крім випадків, коли примарія дає на це згоду: для резервного джерела на об’єкті стратегічного значення або тоді, коли оператор не може покрити всю потребу. Підземні води для споживання людиною можна використовувати лише там, де немає публічної системи, що живиться з поверхневих вод. З 30 травня 2026 року новий Кодекс про надра дозволяє видавати дозвіл на забір підземних вод для питного водопостачання без розвідування й затвердження запасів.
Той, хто забирає воду, сплачує податок за воду — 0,3 лея за кубічний метр. Його розраховують за показаннями лічильника, а якщо лічильника немає — за нормативами забору. Податок не застосовується до води, яку постачають домогосподарствам, органам публічної влади та бюджетним установам. Декларацію подають і податок сплачують раз на пів року — до 25 числа місяця, наступного за півріччям.
Для житла, зокрема дачних будинків, водопостачання й водовідведення оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. Як працює ПДВ в інших випадках, пояснено в нашому посібнику про податки та збори у 2026 році.
Водовідведення та очищення стічних вод
Публічне водовідведення підпорядковується тим самим правилам, що й водопостачання: договір делегованого управління, ліцензія понад 10 000 жителів і тарифи, затверджені ANRE або місцевою радою. У селах закон дозволяє організовувати лише водопостачання — за умови, що стічні води збирають в індивідуальних системах.
Каналізаційні мережі та очисні споруди працюють на підставі екологічного дозволу від Агентства довкілля, що діє шість років: збирання та очищення стічних вод входить до переліку видів діяльності в Законі про промислові викиди, для яких такий дозвіл потрібен, без порогу потужності. Очисним спорудам, що скидають стоки в річку чи озеро, потрібен також екологічний дозвіл на спеціальне водокористування. До заяви на нього додають ще опис процесу очищення, склад забруднювальних речовин і свідоцтво про акредитацію власної лабораторії компанії або договір з акредитованою лабораторією. Осад з очисних споруд обробляють і утилізують відповідно до правил охорони довкілля.
Оператор контролює, що потрапляє в його мережу. Підприємство скидає стічні води в каналізацію лише на підставі висновку про під’єднання, погодження на приймання стічних вод і договору. Оператор розглядає документи протягом 20 днів, а погодження діє до двох років. Підприємства з артезіанськими свердловинами подають також дозвіл на спеціальне водокористування. Якщо стічні води заводу перевищують допустимі концентрації, оператор застосовує надбавки до тарифу, а завод будує споруди попереднього очищення. Скидання стічних вод без договору вважається несанкціонованим під’єднанням.
Асенізація з 5 лютого 2026 року
Положення, затверджене Постановою уряду № 508/2024, зробило відкачування обов’язком для власників індивідуальних систем. Кожен, хто має накопичувальну ємність, зобов’язаний укласти договір з асенізаційною компанією, а осад з усіх індивідуальних систем, зокрема з малих очисних споруд, можуть вивозити лише спеціалізовані компанії. Системи вносять до реєстру примарії із зазначенням періодичності відкачування, а Інспекція з охорони довкілля (IPM) під час перевірок контролює договори на відкачування та злив.
Асенізаційна компанія доставляє стічні води на очисні споруди, а осад — на споруди з оброблення осаду, що відповідають вимогам. Вона веде реєстр обсягів і місць збирання та зливу або обладнує свої машини лічильниками обсягу та системами GPS-звітності й відстеження. Щокварталу вона надсилає дані операторам водовідведення, з якими має договори, а ті на запит передають їх примаріям та інспекції.
Для асенізації ліцензія не потрібна, але це все одно збирання стічних вод, клас 37.00, тож компанія працює на підставі екологічного дозволу від Агентства довкілля, що діє шість років.
Нові септики й накопичувальні ємності не можна розміщувати де завгодно: індивідуальні системи заборонені там, де вже є публічна каналізація, а накопичувальні ємності та системи продуктивністю до 10 кубічних метрів на добу мають розташовуватися щонайменше за 15 метрів від будівель. Установки повинні відповідати стандартам SM EN 12566 для малих очисних споруд стічних вод, їх монтують відповідно до інструкцій виробника і вводять в експлуатацію за участю комісії, до складу якої входять примарія, власник і монтажна компанія.
Свердловини та мережі будує будівельна компанія
Буріння артезіанських свердловин і будівництво водогонів, каналізаційних мереж та очисних споруд — це будівельні роботи, клас 42.21, а не діяльність оператора. Компанія, яка їх виконує, має сертифікованих виконробів і внесена до Державного реєстру у сфері будівництва. На сторінці про будівельну компанію пояснено, як зареєструватися і для яких робіт потрібен дозвіл на будівництво.
Яку організаційно-правову форму обрати
Оператор публічної послуги водопостачання та водовідведення за законом є юридичною особою, і ліцензію ANRE видають лише юридичним особам. На практиці це ТОВ (SRL) або акціонерне товариство. У положенні про асенізацію йдеться про спеціалізовані компанії, без вимоги щодо конкретної організаційно-правової форми.
Режим незалежного підприємця не підходить: жодного класу розділу E немає в його переліку видів діяльності.
Ми беремо на себе вибір кодів CAEM, підготовку статуту, подання документів до Агентства державних послуг (ASP) і відкриття банківського рахунку. Для компанії з водопостачання та водовідведення ми також готуємо заяви на ліцензію ANRE, на дозвіл на водокористування та санітарний дозвіл, а для іноземної компанії, що виходить на ринок, реєструємо молдовську компанію або дочірнє підприємство. З першого місяця можемо взяти на себе бухгалтерський облік і вести окремий облік для кожного регульованого виду діяльності. Що входить у кожну послугу, описано на сторінці корпоративних послуг.
