Наскільки великий ринок
За 2025 рік фінансову звітність подали 7 267 підприємств розділу 46, у яких працює 46 439 осіб, а виручка від продажів становить 181 485 млн леїв. З них 6 393 мають менше ніж десять працівників: більшість дистриб’юторських компаній — мікропідприємства.
Середня зарплата брутто в оптовій торгівлі в четвертому кварталі 2025 року становила 16 025,9 лея — близько до середньої по економіці (16 355,1 лея) і більше, ніж 13 348,5 лея в роздрібній торгівлі. Чисельність працівників у четвертому кварталі 2025 року зросла на 3,5% порівняно з тим самим кварталом 2024 року, але у 2026 році скоротилася: на 0,3% у першому кварталі та на 1,1% у другому порівняно з тими самими кварталами роком раніше. За ті самі квартали в роздрібній торгівлі й торгівлі автотранспортними засобами працювало більше людей, ніж роком раніше. Для нової дистриб’юторської компанії це означає, що фонд оплати праці варто планувати на рівні середньої по економіці, а не магазинних зарплат.
Які дозволи потрібні
Оптова торгівля не ліцензується, за кількома конкретними винятками. Імпорт та оптова торгівля алкоголем і пивом потребують ліцензії Агентства державних послуг (ASP), так само як імпорт та оптова торгівля тютюновими виробами. Для ліків існує окремий дозвіл на оптову дистрибуцію, описаний на сторінці про виробництво ліків і медичних виробів, а для нафтопродуктів — власна ліцензія.
Решта дистриб’юторських компаній починає з повідомлення про торговельну діяльність. Увесь розділ 46, зокрема посередництво, входить до переліку видів торговельної діяльності. Повідомлення подають до примарії населеного пункту, де розташований склад, а не того, де зареєстровано компанію, і подають його щодо кожного об’єкта: два склади — два повідомлення. У формі зазначають чотиризначний код діяльності та, якщо це стосується Вас, декларацію про продаж алкоголю, пива чи тютюну.
Закон не встановлює для дистрибуції мінімального статутного капіталу — навіть для ліцензії на алкоголь чи тютюн. Натомість він встановлює вимоги до приміщень: склад, що відповідає товарам, із комп’ютеризованим обліком.
Що закон вимагає від складу
Закон про внутрішню торгівлю містить статтю про оптову торгівлю, і її умови стосуються кожного дистриб’ютора. Склад повинен мати приміщення для зберігання, розміри й обладнання яких відповідають обсягу та характеру товарів, а для харчових продуктів — холодильне обладнання там, де воно потрібне. Компанія веде комп’ютеризований облік запасів, користується вагами та іншими засобами вимірювання, що пройшли метрологічну повірку, і дотримується правил про те, які товари можна зберігати й викладати поруч. Окремого регламенту для оптової торгівлі немає: правила торгівлі, затверджені урядом у 2023 році, повторюють ці вимоги в короткому розділі.
У повідомленні Ви обираєте тип об’єкта з номенклатури торговельних об’єктів. Для оптової торгівлі їх два. Склад, або оптова база, — це об’єкт, де зберігаються товари для оптового продажу. Роздрібні чи онлайн-продажі, які Ви з нього здійснюєте, тип об’єкта не змінюють. Розподільчий центр, або хаб, має площу понад 1 000 м² і приймає, сортує, пакує та готує товари до доставки, зокрема власним автопарком. Зберігання для інших як послуга описане на сторінці про склади, логістику, кур’єрські послуги та митне оформлення.
Cash and carry
Cash and carry — формат, який закон передбачає для складу, куди покупці приїжджають і самі забирають товари. Він поєднує оптову торгівлю з роздрібною і має чіткі правила: самообслуговування, асортимент, який не може складатися лише з однотипних товарів, і клієнти, зареєстровані в базі даних об’єкта, які отримують картку доступу без права передачі іншим особам. Оплата — готівкою чи банківським переказом, на вибір клієнта, а рахунок-фактуру виставляють після ідентифікації клієнта. Слова «cash and carry» мають бути в логотипі.
Потрібні ті самі дозволи, що й для оптової торгівлі, і жодних інших. Готівкові надходження проводять через касовий апарат: склад входить до переліку об’єктів, які його використовують, а перелік звільнених від цього видів діяльності не охоплює ні оптової торгівлі, ні cash and carry.
Алкоголь і пиво
Для алкоголю головна умова — спеціалізований склад. Фасовані алкогольні напої, як молдовські, так і імпортні, продають оптом лише через спеціалізовані склади площею щонайменше 500 м², а для пива поріг — 200 м². Склади можуть бути у Вашій власності або на праві користування; до квітня 2023 року склад для алкоголю мав бути власним. Склад має бути критим і огородженим, з комп’ютеризованим обліком і протипожежним захистом, і зберігати в ньому можна лише харчові продукти. Також потрібні дозвіл щонайменше одного виробника продавати його продукцію як дилер і договір дистрибуції.
Ліцензія існує у двох варіантах. Дистриб’ютор імпортного алкоголю чи пива платить 52 000 леїв на рік, а той, хто продає лише алкоголь чи пиво молдовського виробництва, — 26 000 леїв на рік. Ліцензія безстрокова, але збір сплачують щороку. Після отримання ліцензії компанію вносять до Державного реєстру обігу алкогольної продукції, і вона подає звіти про обіг на основі комп’ютеризованого обліку; дистриб’ютора пива до реєстру не вносять.
Для імпорту діють окремі правила. Алкоголь ввозять у країну лише через десять митних постів, названих у законі, зокрема Леушени, Джурджулешти та Отач, із сертифікатами якості й відповідності країни походження. Ліцензію пред’являють на митниці. Акцизний збір сплачують під час імпорту, а напої маркують акцизною маркою ще до ввезення; пиво та напої з вмістом алкоголю до 7% не маркують. Магазини купують імпортний алкоголь лише через спеціалізовані склади або з них, тож на полицю імпортний алкоголь потрапляє тільки через спеціалізовані склади.
Для вина діє окремий закон. Оптова торгівля вином потребує внесення до Реєстру виноградарства і виноробства, яке безкоштовне, та спеціалізованих складів із комп’ютеризованим обліком, кожен з яких веде власний реєстр надходження та вибуття товарів. За якість імпортного вина відповідає імпортер. Виноробство та правила для виноробних підприємств описано на сторінці про харчову промисловість, напої та тютюн.
Тютюн і електронні сигарети
Ліцензія на тютюн охоплює імпорт та оптову торгівлю тютюновими та супутніми виробами, зокрема електронними сигаретами. Вона коштує 26 000 леїв на рік і чинна п’ять років. На відміну від алкоголю, мінімальної площі закон не встановлює: оптові склади можуть бути власними чи орендованими, але мають бути вентильованими й мати комп’ютеризований облік.
Заздалегідь варто подбати про дозволи власників брендів. На кожен бренд потрібен дозвіл на імпорт і продаж від власника бренду або від його ліцензованого виробника, і бренд вписують до ліцензії. Акцизну марку виробник наносить безпосередньо на пачку ще до ввезення, і вона має відповідати року виготовлення. Імпортер повідомляє Національне агентство громадського здоров’я (ANSP) про будь-який новий продукт за 90 днів до його виведення на ринок, а про електронні сигарети та рідини до них — за шість місяців.
Харчові продукти
Для складу харчових продуктів Національне агентство з безпечності харчових продуктів (ANSA) зважає на походження товарів. Оптова торгівля та зберігання фруктів, овочів, напоїв, цукру, кондитерських виробів та інших харчових продуктів нетваринного походження входять до переліку видів діяльності, що підлягають реєстрації, так само як імпорт цих продуктів. Ви отримуєте реєстраційне свідоцтво з безпечності харчових продуктів за 150 леїв, а агентство відповідає щонайбільше за 15 робочих днів.
М’ясо, молочні продукти, яйця та риба потребують іншого дозволу. Складу харчових продуктів тваринного походження та об’єкту, що зберігає й продає імпортні продукти тваринного походження, потрібен санітарно-ветеринарний дозвіл на функціонування — теж за 150 леїв, із мовчазною згодою після 20 робочих днів. Обидва документи безстрокові, якщо приміщення Ваше; якщо Ви його орендуєте, вони діють на строк оренди. Транспортні засоби, що перевозять харчові продукти, мають власний дозвіл — на три роки.
Виробникові харчових продуктів, який продає власну продукцію, ця сторінка не потрібна: його правила описано на сторінці про харчову промисловість, напої та тютюн.
Зерно, насіння, корми й пестициди
Сільськогосподарська оптова торгівля пов’язана з найбільшою кількістю дрібних формальностей. Зберігання та оптову торгівлю зерном і олійними культурами реєструють в ANSA, як і будь-які харчові продукти нетваринного походження. Торговець насінням окремо реєструється в реєстрі агентства на п’ять років, якщо має приміщення для зберігання та продажу, обладнані так, щоб зберігати якість насіння. Імпортне насіння має бути сортів, внесених до національного каталогу або до спільного каталогу ЄС.
Для кормів є два шляхи: оптовому складу кормів потрібен санітарно-ветеринарний дозвіл, а об’єкт, що продає корми для сільськогосподарських тварин, проходить санітарно-ветеринарну реєстрацію. Пестициди зберігають лише на спеціально облаштованих для них складах, про які повідомляють ANSA щонайменше за 15 робочих днів до початку торгівлі та які вносять до реєстру спеціалізованих складів добрив і засобів захисту рослин. Компанію, яка імпортує рослини чи рослинну продукцію, що потребують фітосанітарного сертифіката, вносять до Реєстру професійних операторів, а для експорту ANSA видає фітосанітарний сертифікат безкоштовно, протягом 14 днів. Правила для фермерів описано на сторінці про сільське господарство, виноградарство та лісове господарство.
Імпорт
Перед першою митною декларацією Митна служба реєструє компанію в митній інформаційній системі. Подати декларацію можна самостійно або через представника, наприклад ліцензованого митного брокера. На митниці Ви сплачуєте ПДВ 20%, обчислений на дату декларації, і акцизний збір, якщо товари підакцизні.
З березня 2026 року обов’язки імпортера визначає Закон про загальну безпечність продукції. Ви зазначаєте на товарі назву компанії, її торговельне найменування або бренд, поштову адресу та адресу електронної пошти, додаєте до товару інструкції та інформацію з безпеки румунською мовою і зберігаєте технічну документацію десять років. Дистриб’ютор, який купує в імпортера, перевіряє ці пункти перед продажем, а якщо продукт виявляється небезпечним, повідомляє виробника чи імпортера та бере участь у його відкликанні. Продукт без повної інформації румунською мовою або румунською й російською не можна виставляти на продаж.
Для експорту непреференційний сертифікат походження видає Торгово-промислова палата (CCI).
Комерційний агент і договір дистрибуції
Цивільний кодекс окремо регулює три способи продавати чужі товари. Комерційний агент веде переговори або укладає договори від імені принципала, і будь-яка винагорода, пов’язана з кількістю чи вартістю договорів, вважається комісійною. Комісіонер укладає договори від власного імені, але за чужий рахунок. Дистриб’ютор купує товари в постачальника й перепродає їх від власного імені; договір ексклюзивної дистрибуції робить його єдиним дистриб’ютором на певній території чи для певної групи клієнтів.
Для агента кілька норм Цивільного кодексу важливі вже під час підписання. Агент має право на комісійну винагороду за договори, укладені завдяки зусиллям агента, зокрема з клієнтами з території чи групи клієнтів, доручених агентові. Застереження про неконкуренцію дійсне лише в письмовій формі, щодо певної території чи групи клієнтів, і діє не довше ніж два роки після припинення договору. Після припинення договору агент, який суттєво збільшив продажі принципала, може вимагати компенсації.
Скільки коштує відкрити дистриб’юторську компанію
Для більшості товарів документи коштують недорого. Повідомлення про торговельну діяльність — 100 леїв за кожен об’єкт, документи ANSA — по 150 леїв. ТОВ (SRL) реєструють без мінімального статутного капіталу.
Ліцензії змінюють розрахунок. Збір за алкоголь і пиво становить 52 000 леїв на рік для імпортних товарів і 26 000 леїв для товарів молдовського виробництва, а за тютюн — 26 000 леїв на рік. Знижка 50%, яку отримують компанії, молодші за рік, на ці ліцензії не поширюється.
Щорічна витрата, яку варто закласти в план, — місцевий збір за торговельні об’єкти. Склад і розподільчий центр — це типи торговельних об’єктів, тож вони його сплачують, а місцева рада встановлює його залежно від типу об’єкта, площі та того, що Ви продаєте. У Кишиневі в таблиці збору, затвердженій муніципальною радою, склади стоять в одному рядку з магазинами, а збір зростає за діапазонами площі, тож великий склад платить набагато більше, ніж малий. Ознайомтеся з рішенням ради, перш ніж підписувати договір оренди.
Яку організаційно-правову форму обрати: ТОВ чи індивідуальний підприємець
ТОВ — звичайна форма для дистрибуції. Ризикує лише майно компанії, а не Ваше особисте, і другий склад можна відкрити, нічого не змінюючи. Поки продажі за 12 місяців не перевищують порогу 1,7 млн леїв, компанія, яка не є платником ПДВ, може застосовувати податок на дохід за ставкою 4%. Понад цей поріг Ви стаєте платником ПДВ і переходите на загальний режим.
Індивідуальний підприємець не має доступу до режиму 4%, бо закон прямо його виключає, а сам підприємець особисто відповідає за зобов’язаннями всім своїм майном.
Ми обираємо коди CAEM, складаємо статут, подаємо заяву до Агентства державних послуг і відкриваємо банківський рахунок. Від Вашого імені ми подаємо повідомлення про торговельну діяльність до примарії, пакет документів на реєстрацію чи дозвіл до ANSA та заяву на ліцензію на алкоголь чи тютюн. Для експортерів ми готуємо сертифікати походження та фітосанітарні сертифікати, а для іноземної компанії, яка хоче розповсюджувати свої товари в Молдові, реєструємо ТОВ або філію. Ми можемо вести бухгалтерський облік із першого місяця, зокрема ПДВ, акцизний збір і місцевий збір. Що входить у кожну послугу, описано на сторінці корпоративних послуг.
