Масштаб ринку
За 2025 рік фінансову звітність подали 652 виробники меблів, у яких працюють 5 644 особи, а виручка від продажів становила 4,2 млрд леїв. За кількістю компаній виробництво меблів — другий за величиною розділ переробної промисловості після харчового виробництва. У деревообробці — 379 компаній, 1 435 працівників і 1 млрд леїв продажів. З 1 031 компанії галузі 894 мають менше ніж десять працівників.
Середня зарплата брутто в четвертому кварталі 2025 року становила 12 300 леїв у виробництві меблів і 10 603 леї в деревообробці. Середня зарплата в переробній промисловості за той самий квартал становила 14 025 леїв, а загалом в економіці — 16 355 леїв.
Які дозволи потрібні
Перелік дозвільних документів не містить ліцензії ні для меблів, ні для столярних виробів, ні для пиломатеріалів чи дерев’яної тари. Санітарний дозвіл на функціонування теж не потрібен: у переліку видів діяльності, для яких він обов’язковий, немає жодного класу з розділів 16 чи 31. Серед продукції галузі лише вироби з корка входять до переліку непродовольчих товарів, яким потрібен санітарний висновок до виходу на ринок.
Тож залишаються три правила, що залежать від того, чим Ви займаєтеся. Приймати й переробляти деревину можна лише з документами, що підтверджують її законне походження, і це стосується всіх. Для піддонів і ящиків, маркованих для експорту, потрібен дозвіл Національного агентства з безпечності харчових продуктів (ANSA). Інтегрований екологічний дозвіл потрібен лише понад пороги потужності для плит, консервування деревини та лакування.
Деревина з документами про походження
Лісовий кодекс забороняє без документів, що підтверджують законне походження, приймати, зберігати, переробляти, продавати продукцію з деревини чи завантажувати її на будь-який транспортний засіб. Для цеху це означає, що документи потрібні для кожної партії деревини, яку він отримує, а не лише під час рубки дерев. Для лісопилень кодекс має окреме правило: без цих документів не можна зберігати круглі лісоматеріали чи розпилювати їх на пиломатеріали або інші напівфабрикати. Інспекція з охорони довкілля вилучає деревину без документів, а якщо її законне походження не вдається встановити, деревину конфіскують.
Як рубають і продають деревину, як її перевозять разом із документами і як простежують до первинного перероблення, пояснено на сторінці про сільське господарство, виноградарство та лісове господарство.
Чого не можна експортувати
Постанова уряду № 664/2016 призупиняє експорт деревини за п’ятьма товарними позиціями. Вони охоплюють дрова, тріску, тирсу, пелети та брикети; необроблену деревину, навіть окорену чи грубо брусовану; обручну деревину та колоті жердини; залізничні шпали; а також пиломатеріали завтовшки понад 6 мм, навіть стругані чи шліфовані. З березня 2022 року до переліку також входять дрова, пелети, хвойні та тропічні пиломатеріали.
Призупинення не стосується продукції глибшої переробки. Шпон і пиломатеріали завтовшки до 6 мм, профільовану деревину, як-от вагонку та паркетні планки, плити на основі деревини та фанеру, піддони та ящики, будівельні столярні вироби й меблі можна експортувати без цього обмеження.
Піддони та ящики для експорту: маркування ISPM 15
Піддони та ящики, що використовуються в міжнародній торгівлі, обробляють і маркують за стандартом ISPM 15. Молдова вимагає цього під час імпорту: дерев’яна тара, що ввозиться в країну, має бути оброблена й маркована, за винятками, які допускає стандарт.
На тару, виготовлену в Молдові, маркування може наносити лише оператор, внесений до реєстру професійних операторів, який має дозвіл органу із захисту рослин. Дозвіл видають підприємству, яке компетентне в проведенні обробки й має власну установку для обробки, або підприємству, яке використовує лише деревину, оброблену й марковану оператором із дозволом, і може підтвердити, звідки вона походить. Для ремонту маркованих піддонів потрібен той самий дозвіл, а оператора з дозволом перевіряють щонайменше раз на рік.
Лакування, просочення та плити
Закон про промислові викиди відносить три операції з цієї галузі до переліку видів діяльності зі значним ризиком для довкілля. Перша — виробництво плит OSB, деревностружкових чи деревоволокнистих плит потужністю понад 600 м³ на добу. Друга — консервування деревини хімічними речовинами понад 75 м³ на добу, крім обробки лише від плісняви. Третя — оброблення поверхонь органічними розчинниками, тобто лакування, фарбування чи просочення, зі споживанням понад 150 кг на годину або 200 тонн на рік. Понад ці пороги підприємство може працювати лише з інтегрованим екологічним дозволом, який коштує 30 000 леїв і видається на 12 років. У переліку видів діяльності з низьким ризиком немає жодного класу з розділів 16 чи 31.
Нижче порогу для дозволу той самий закон установлює правила для установок, що використовують розчинники. Установки, які наносять покриття на дерев’яні поверхні з використанням понад 15 тонн розчинників на рік, просочують деревину з використанням понад 25 тонн або ламінують деревину й пластмасу з використанням понад 5 тонн, повинні дотримуватися граничних значень викидів, установлених законом. Оператор щороку звітує перед Агентством довкілля й подає дані, які підтверджують їх дотримання.
Яку організаційно-правову форму обрати
Для фабрики чи цеху звичайна форма — ТОВ (SRL), яке сплачує податок на прибуток за ставкою 12% і відповідає за зобов’язаннями лише власним майном. Меблі, столярні вироби, плити й тару можна експортувати, тож компанія, яка хоче продавати за кордон, із самого початку обирає продукцію, експорт якої дозволяють правила.
Ми беремо на себе вибір кодів CAEM, статут, подання документів до Агентства державних послуг (ASP) і відкриття банківського рахунку. Готуємо заяву на отримання дозволу на маркування дерев’яного пакувального матеріалу та документи для експорту, а для іноземної компанії реєструємо молдовську компанію або резидента вільної економічної зони. Можемо взяти на себе бухгалтерський облік із першого місяця, зокрема облік отриманої деревини та документів про її походження. Що входить у кожну послугу, описано на сторінці корпоративних послуг.
